Сьогодні я хочу писати про мир,
Про Землю у сяєві світла,
Вбирати блаженно добра еліксир,
Щоб навіть душа моя квітла.
Я вірю, що світло сильніше пітьми,
Життя – заповзятіше смерті!
Не можна убити любов чобітьми,
Що топчуть майбуть на планеті.
Любов і на згарищах може рости,
На вирвах гірких і руїнах.
Ні вітер, ні буря не можуть знести
Надію, що зріє у мріях.
Я хочу писати про мирне життя,
Про небо блакитне і зорі!
Радіти від щастя, немовби дитя,
З незмінним тріумфом у взорі!..
Ми ж люди! Розумні створіння Землі!
Ми можем змінити багато!
Чому ж тоді світ у постійній імлі
І війнами щастя прип’ято?
Ми – люди! Ми створені жити в добрі,
В любові, у щасті! Не в муках!
Чому ж тоді світ у диму і вогні,
А люд у жахіттях і смутках?
Війна перетворює землю в пустир!
В незлагоді зріє отрута!
Сьогодні я хочу писати про мир,
Та думка тривогами скута!..
Хочу писати про мир
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125051106865
Свидетельство о публикации №125051106865
Рецензии