Чекала я сьогодні довго,
Та Муза так і не прийшла.
Чи нота настрою сумного
Її журбою обпекла?..
А може, просто заморилась
Ходити в гості уночі
І відпочити залишилась,
Побути мить на самоті.
Не знаю… Тільки я сумую,
Сиджу сама – мов не своя…
Здається, що життя марную,
Шипить досада, як змія.
Ну хто мені тепер порадить,
Як звучні рими віднайти?
Хто у час розпачу розрадить,
Тримати буде кулачки?
Ох, Музо, Музо, ти, як рибка,
Ота, що в морі, золота…
Змахнула хвостиком і зникла…
А я – мов пташка без крила…
Муза не прийшла
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125051106843
Свидетельство о публикации №125051106843
Рецензии