Війну ніколи не забути,
Ні страх, ні біль, ні жах ночей.
О, скільки в розмирі* отрути!
Нестримно рветься крик з грудей.
Війна зі смертю нерозлучні,
Жахливі подруги пітьми.
Вони бездушні і підступні,
Гіркі приносять нам звістки.
Що їм до того, що загинув
У когось син чи, може, брат,
Що морок білий світ поглинув,
Приніс нестерпну муку втрат?
Тут плаче мати, там – дружина,
Безвихідь серце рве навпіл!
Війна – така лиха година!
Руїни, смерть – її приціл*!
*Розмир – розрив мирних відносин, порушення миру; війна.
*Приціл – (перен.), те, до чого прагне, на що розраховує хто-небудь; мета.
Вiйну не забути
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125051106786
Свидетельство о публикации №125051106786
Рецензии