ТАМ

А щастя – буде  ТАМ, на Небесах –
Де у Отця Святого всі ми діти.
Ще не зміцніли крила – долетіти,
Ще всіх отрут не випила роса…
Я знаю, вірю: буде. В Небесах.
Де вже не треба дбати – їсти й пити.
Де всі роботоньки свої переробити --
Без відчаю, без сліз і без надсад.
Бо ТАМ – немає мертвих: всі – живі!
Всі зцілені – від старості і болю.
Всі зібрані – шматочки серед поля –
Розірвані снарядами, в крові.
Ніде сльоза не виїла очей –
Кому земне дожить не довелося –
Всім, хто злетів із попелом, з волоссям
Із крематоріїв диявольських печей;
Закльованим, убитим лютим словом:
Бо Слово – Діло, так воно і є.
Бо слово гладить, а частіше – б’є.
ТАМ – є зерно. Але нема полови.
ТАМ можна ранку й сонечку радіти.
ТАМ війни не вилазять, мов гриби.
ТАМ – в маму не стріляють добрі діти.
ТАМ – світ без страху. Смерті. Без убивць.
ТАМ  -- знову стану Надя, а не Надька.
Знайду свою рідню  – тіток і дядька,
І зустріч роду не сльозою ляже,
І ляпасами не уб’ють слова.
ТАМ – повно їжі. І ніхто не скаже:
-- Ну скільки можна – все давать, давать!
ТАМ -- як бажання, линуть  телеграми,
І на порозі знову стріне мама –
Як унизу, в земні далекі дні.
Не треба рахувать: сто, двісті, триста –
Де зла робота розірвалась в відстань –
Хоч в цілім світі з мамою одні.
ТАМ -- будуть всі щасливі, молоді!
І добрих слів, і посмішок багато.
І буде не гуртожиток – а хата,
Твій персональний, так жаданий дім!
ТАМ у найменших  буде стільки прав –
Як у найбільших, найсильніших – сили.
І серденько з образ не розірветься.
А хто чуже навпомацки забрав –
Тому й своє віддати доведеться.
І будуть люди душами красиві.
І щастя, знаю, вистачить усім:
І сірим, і слабким, і боязливим --
В таких великих, добрих Небесах.
А от коли – Господь рахує Сам.
            11.05.2025