Спроба перекладу вiрша Je. Jeвтгушенка

       ТИ шепотІЛА

І постіль вже розстелена
Була, а ти невпевнена
Все шепотіла: "Дам - і що?
А далі що? А далі що?"

І ось ти вулицею йдеш -
І те твоє вагання де ж?
Тримаєш гордо голову
З якимсь зухвалим гонором?

Як різко моя дівчина
На після й до поділена
Вчорашньою подією,
Що й підійти не смію я!

Як зачудований стою,
Не впізнаю любов свою.
Невже любив таку? Але ж
І ти мене любила теж!

Все ж підійду і, ніби в храм,
У спальню увійду, щоб там
Кохати, звісно, од і до
І ту, що після, й ту, що до.

Що шепотігла: "Дам - і що?
А далі що?" А далі що?

         Оригинал
    Ты спрашиавла шепотом

Постель была расстелена,
А ты была растеряна
И спрашивала шепотом:
"А что потом? А что потом?"

Но вот идешь по городу,
Несешь красиво голову.
Надменность рыжей челочки
И каблучки - иголочки.

В твоих глазах - насмешливость.
И в них приказ - не смешивать
Тебя с той самой бывшею
Любимой и любившею.

Но это дело зряшное:
Ты для меня - вчерашняя,
С беспомощно забывшейся
Той челочкою сбившнйся.

И как себя поставишь ты,
И как считпть заставишь ты,
Что там другая женщина
Со мной лежала шепчущи

И спрашивала шепотом:
"А что потом? А что потом?"