ТИ шепотІЛА
І постіль вже розстелена
Була, а ти невпевнена
Все шепотіла: "Дам - і що?
А далі що? А далі що?"
І ось ти вулицею йдеш -
І те твоє вагання де ж?
Тримаєш гордо голову
З якимсь зухвалим гонором?
Як різко моя дівчина
На після й до поділена
Вчорашньою подією,
Що й підійти не смію я!
Як зачудований стою,
Не впізнаю любов свою.
Невже любив таку? Але ж
І ти мене любила теж!
Все ж підійду і, ніби в храм,
У спальню увійду, щоб там
Кохати, звісно, од і до
І ту, що після, й ту, що до.
Що шепотігла: "Дам - і що?
А далі що?" А далі що?
Спроба перекладу вiрша. втушенка
© Copyright: Анатолий Малиновский 2, 2025
Свидетельство о публикации №125051103128
Свидетельство о публикации №125051103128
Рецензии