Аелiта
де твоє чудесне літо?
— В невість линуло тоді-то,
як лишилося снаги.
— Аеліто, Аеліто,
де твої веселі квіти?
— Розлетілися по світу,
кольорові пелюстки.
— Аеліто, Аеліто,
де звучать твої трембіти?
— Тільки вітер, тільки вітер
завиває навкруги.
— Аеліто, Аеліто,
де твоя душа укрита?
— Там, де неосяжне літо
і незорані сніги.
світлина: Г.Соколовський. Портрет на пленері. Портрет дружини художника Людмили Соколовської
Свидетельство о публикации №125051007000