Что наша жизнь... Часть 11 Цикл сонетов...

Все образы покажутся яснее,
Когда лучи на сцену   упадут.
Стирать пустоты глупая затея,
Шальные тени в сторону уйдут.
Простых статистов бренные фигуры,
Места заполнят, выбывших, в строю.
И сам Шекспир, вещая с верхотуры,
Вдруг перебьёт фальшивого судью.
В   театре жизни каждому есть роли,
Свою осознано, по силам выбирай.
Чтоб не сфальшивить нотой в общем хоре,
Не выпасть из шеренги невзначай.

Нам режиссёр погрешностей не спишет,
И мы молитвы обращаем выше…


10.05.2025

Запределье-11. Театр
Надия Медведовская 
http://stihi.ru/2018/06/09/1610

І викресляться образи ясніше,
Як промені на сцену упадуть.
Заповняться усі порожні ніші,
А тіні в забуття десь відійдуть.
І несміливі постаті статистів
Проріжуть ланцюжком завісу вшир,
І кожний розшукає власне місце,
А з ложі підведеться враз Шекспір.
«Весь світ театр, і ви усі актори».
Тож обираймо ролі до снаги,
Щоб часом не сфальшивити у хорі,
Щоб не поснули глядачі з нудьги.

Бо режисер нам похибок не спише,
І викресляться образи ясніше.