***
Лишь только женщина спасёт безумный мир,
Своею добротой и пониманием...
Вона не дасть, щоб войовничий звір
Глумился днём и ночью над сознанием...
***
Задзьобана отрутою земля
Здригнулася під натиском металу,
Де маками палаючі поля
Без сонечка, що радістю вітало...
***
Безмежно вір, сповзе з душі туман,
І змиють неміч сили виживання.
В былое канут подлость и обман,
Зігріють серце мрії та бажання!
***
Від попелу врятує жінка світ,
Крізь сльози посміхнеться краща доля,
У єдності відродиться наш рід,
Бо є незламне прагнення до волі!
Лишь только женщина спасёт безумный мир...
© Copyright: Александр Филенко, 2025
Свидетельство о публикации №125050907035
Свидетельство о публикации №125050907035
Рецензии