злива

билингва, авторские переводы 2025


***
немає нічого прекраснішого за зливу -   
копита, що мчать по бруківці окремо
від невидимого табуна прозорих кобил,   
сталевий перламутр м'який і хлябкий, 
лише фрагменти у відображеннях:
грива, що розвівається, око, вухо, хвіст 
пронизує калюжу як жало скорпіона 
дзеркальну плівку від чіпсів; 
злива, важкий рідкий щур, рідкі рейки
і на зустріч мчить муаровий потяг набитий примарами 
як хутра акордеона цвяхами.
а ну розтягни.

він дивиться у відчинене вікно на зливу.
розрізане і залатане тіло.
татуювання на плечі й шиї, всі кінцівки цілі, 
мрія поета, закреслено, воїна. 
він точно кіборг або місячний пейзаж,
на якому марсіанські пацани
грали в ножики й осколки. 
шрами на спині й руці, широкі опіки -
плівка на топленій плоті. 
дух сильний як алмаз, на який висипали самоскид із вугіллям.
я тут, ти знаєш, я з тобою. 
господар цієї планети, м'язів, озер і гір,
сухожиль, волі, вільний.
винеси мені на долонях місяць, мовчи.
дай мені скрутитися, ноги сплести в хвіст змії.
йому тридцять чотири, але війна
звела вік у квадрат.
позбавила старості.

***
нет ничего прекрасней ливня -   
несущиеся копыта по мостовой отдельно
от невидимого  табуна прозрачных кобыл,   
стальной перламутр  мягкий и хлябкий, 
лишь фрагменты в отражениях:
развевающаяся грива, глаз, ухо,  хвост 
пронзает лужу как жало скорпиона 
зеркальную пленку от чипсов; 
ливень, тяжелая жидкая крыса, жидкие  рельсы
и на встречу несется муаровый поезд  набитый призраками 
как меха аккордеона гвоздями.
а ну растяни.

он глядит в распахнутое окно на ливень.
разрезанное и залатанное тело.
татуировки на плече и шее, все конечности целы, 
мечта поэта, зачеркнуто, воина. 
он точно киборг или лунный пейзаж,
на котором марсианские пацаны
играли в ножики и осколки. 
шрамы на спине и руке, широкие ожоги -
пленка на топленой плоти. 
дух силен как алмаз, на который высыпали самосвал с углем.
я здесь, ты знаешь, я с тобой. 
хозяин этой планеты, мышц,  озер и гор,
сухожилий, воли, свободный.
вынеси мне на ладонях луну, молчи.
дай мне скрутится, ноги сплести в хвост змеи.
ему тридцать четыре, но  война
возвела возраст в квадрат.
лишила старости.