О, як потрібна злагода планеті,
Що війнами утомлена украй.
Ворожі дрони сіють зерна смерті,
Повсюди ллється сліз гірких ручай.
Як зупинити люте божевілля,
Зірвати маски з награних облич?
Як допустило людство це свавілля,
Чом не карає Бог брудних убивць?
Захоплений диявольським величчям,
Не може ворог стримати жагу!
Все мало сліз і крові кровопивцям,
Вони не чують криків і плачу!
О, Господи! Коли вже буде кара?
Не серце, камінь має лиходій!
Що нам готує таємниче завтра?
Ще крок – і ми – у третій світовій!...
Чи довго
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125050804297
Свидетельство о публикации №125050804297
Рецензии