Знедолені поспіль, у щастя відтяті,
дрібніші за тіні своїх же відбитків,
народжені жити, на лихо закляті,
безцінні, як самі останні об;їдки,
і в Рим не беруть і домів не впускають -
нікчемна надія спочинути в Бозі -
помежи зірок вони досі блукають
жінки з дітлахами Алесії босі.
Приховане щастя - світлина - миттєвість,
натомість біда - плетениця повторень.
Тріумф лицемірству, для гідності - невість
і ангельська кожа для бісових шорень.
світлина: фрагмент картини Рогира Ван дер Вейдена
про чинбарство
© Copyright: Цветков Александр, 2025
Свидетельство о публикации №125050702236
Свидетельство о публикации №125050702236
Рецензии