Травневий дощ
Холодний вітер всіх жене додому.
У душу навіть рветься холодок,
Навіює апатію і втому.
Розтануло в калюжах все тепло,
А разом з ним – і задуми, і мрії.
Дивлюсь у вікна крізь туманне скло,
Занурююсь у хвилі безнадії.
Та вже мене чекає вільний час,
Підсовує книжки і теплі речі,
Гаряча кава посилає глас,
І шаль уперто проситься на плечі.
Знов воскресають злежані думки,
Мелодії надій втішають душу,
Фантазії вриваються в рядки,
Мабуть, я з ними в плав ілюзій рушу…
Візьму альбом, закутаюсь у плед,
Порину у приємні чари кави,
У спогадів такий солодкий мед
І шурхотливі дощику октави…
Свидетельство о публикации №125050701947
Май месяц – славный наш хозяин,
Мир хорошеет и цветёт…
Вдруг, дождь, предательски, как Каин,
Идиллию перечеркнёт.
Холодным душем – прямо в душу,
На пару с ветром – гонит в дом,
И я дрожу, теряюсь, трушу,
Зимы я чувствую синдром.
Куда же солнце подевалось?
Гляжу в туманное стекло,
Унынию поддавшись малость,
Забыв поэтово стило.
Дождь ливнем лил… Я шаль – на плечи.
Горячий кофе на столе.
Не серой краской день помечен –
Пион алеет в хрустале.
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
Ах, месяц май! Дожди умчатся,
Как говорят – быстрее лани…
Что может от тебя остаться?
Медовый след воспоминаний….
07.05.2025
Елена Куприянова 3 07.05.2025 15:27 Заявить о нарушении
Галина Чехута 08.05.2025 09:05 Заявить о нарушении