Я не плачу ,і зовсім не стогну,
Але серце моє,як навпіл...
Лише думка про те,що ти їдеш,
Піднімає всередині біль..
Моя туга подібна до хмари,
Що нависла на небі,як шпиль.
Повернешся!..життя в цьому сіль.
Хай Надія тебе зігріває,
Що все буде ще краще ,ніж є
Та твій поїзд здалека зникає,
І самотність навколо стає ..
Але вірю в повернення світле,
Та зустрічі радісну мить.
І чекатиму серцем зігріте ,
Доки погляд твій знов забринить.
Брату... Знову
© Copyright: Борисова, 2025
Свидетельство о публикации №125050606298
Свидетельство о публикации №125050606298
Рецензии