Пані поправляла сивину
світлою красивою рукою...
Пані я запам'ятав такою –
пам'ять цю плекаю, не жену,
хоч давно я з іншою уже,
хоч на іншу сивину та руку
я дивлюсь крізь чоловічу муку,
що любов і щастя береже.
Довіряю пам'яті і сну,
як дивлюсь на сивину красиву:
знов і знов обожнюю щасливо
пані, що кохає сивину...
Панi поправляла сивину
© Copyright: Миклош Форма, 2025
Свидетельство о публикации №125050602991
Свидетельство о публикации №125050602991
Рецензии