Зеленка
Щоб пекло і боліло ще дужче, ніж та подряпина.
Я до суті допетрала ще тоді, маленькою -
Зуби зціп і терпи, як в халепу втрапила.
А як страшно, то очі закрий. І дмухай.
І терпи, терпи. Це усе, що ти зараз можеш.
Та пройде хвильки три - вже й на біль то не буде схоже,
І чкурнеш у нові пригоди, як завжди, по самі вуха.
Та з тобою, даремним, дивним, я мусила йти навпомацьки
У пітьмі. Безперечно я йшла й забагато падала,
билась, а ти мені в спину штиркав моїми ж вадами
І своїми зрадами. Я змордована, дякую, мені досить вже.
Я поплачу, подихаю. В серці щось тихо дзенькне - я
Підведусь, змию з себе бруд, розгорну пелюстки,
Відірву тебе геть і залью ту діру зеленкою.
Відвернусь і терпітиму, поки мене відпустить.
05.2023
Свидетельство о публикации №125050407360