Вечір підростає
Дивлюсь, як вечір зріє на очах,
Мов підростає.
Збирає сили, ширшає в плечах,
Світ огортає.
Не видно берег в мороку густім,
І день сховався.
З’явився місяць в образі блідім,
Немов підкрався.
Туман у лузі вже чекає ніч,
Готує ложе.
Мигає зірка сяєвом сторіч…
О, як же гоже!..
Висять хмаринки, втомлені за день,
Уже дрімають
Чи, може, мріють про азарт натхнень,
В думках витають…
Зірки, як бджоли, на небесний стіл
Спішать злетіти…
А ніч збирає сутінки в поділ,
Щоб почорніти…
Вечiр пiдростаe
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125050305974
Свидетельство о публикации №125050305974
Рецензии