Мамо, за вікнами березень будить підсніжник,
Пташки із вирію линуть у рідне гніздо.
Час так біжить… такий , мамо, він швидкоплинний,
Мамо, земля прокидається бідам на зло.
Мріють у небі ключем білосніжні лелеки,
Мамо, тобі відсилаю із ними привіт,
Мамо, ти чуєш?…не чуєш… далеко.
Знаєш, без тебе мій зовсім змінився світ.
Зовсім по-іншому стала лічити хвилини.
Стала частіше казати я дітям люблю.
Мамо, так гірко, що більше я вже не дитина.
Знаєш, ще досі від тебе дзвінка я все жду.
Мамо, за вікнами травень буяє бузками,
Щемно і ніжно співають в саду солов;ї.
Тільки вже ти не погладиш волосся руками,
Знаєш, як важко жити без тебе мені…
Маме
© Copyright: Татьяна Коломиец 2, 2025
Свидетельство о публикации №125050305839
Свидетельство о публикации №125050305839
Рецензии