Дед и баба. цветы, как люди. Экспромт укр. вариант

Росли. Цвіли. Кохалися. Сміялися.
Весняним теплим дощиком вмивалися.
Та дні летіли, мов хмаринки в небі,
А ще журавлики і ластівки далекі.
Ласкаве сонечко промінням лоскотало,
Жуки й метелики у гості прилітали.

Любились. Обнімалися. Старіли.
І з кожним днем потрішечку марніли.
Волосся від негоди вицвітало
І серденько в тривозі завмирало.
Такий короткий вік чомусь дістався...

Щасливий той, хто старості діждався
Поруч з коханим, чи коханою своєю.

- Ти- мій навік!
- А ти навік зостанешся моєю!

(Фото з ФБ-)


Рецензии