Розгулявся вітер зранку,
Як розбещене дитя,
Налетів на сонну пташку,
Що шукала укриття.
Обривати став на вишнях
Білопінний ніжний цвіт,
Утворив пруги на хвилях
І добрався до воріт.
Ну а потім, як на крилах,
Полетів у небеса…
Чи вселилась суперсила,
Чи якісь інтриги зла?..
Чи не знає, як чекала
Травень мрійлива весна?
І вдягала, і втішала…
Та невже усе дарма?..
Невже дарма
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125050208106
Свидетельство о публикации №125050208106
Рецензии