Була колись уже весна,
Коли закінчилась війна,
А зараз знову б’ють гармати,
Вогнем лякають нас вар’яти.
Щодня, щоночі гине люд,
Земля втомилась від облуд.
Не знають жалю лиходії,
Вбивають віру, щастя, мрії.
Як чорний ворон, кружить дрон,
Бере тривога у полон…
Від гуду смерті неспокійно,
Тремтить все тіло мимовільно.
Чи довго буде ця пітьма?
Мовчить розгублено весна…
У серці – льодовита пустка!
Війна – така нестерпна мука!
Вiйна це мука
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125050207999
Свидетельство о публикации №125050207999
Рецензии
Понимаю Вашу боль и сочувствую, сам родился в Украине, сейчас- израильтянин, так, что хорошо знаю, что такое обстрел."У серці – льодовита пустка!"- точно, но вот "Від гуду смерті неспокійно"- слишком мягкий эпитет (или Вы феноменально отважны и флегматичны, скорее уж "божевiльно"! Мира Вам (и нам, заодно)!
Леонид Ярмолинский 2 08.05.2025 15:10 • Заявить о нарушении
Леонид Ярмолинский 2 08.05.2025 15:10 • Заявить о нарушении