Не бавить ні жайвір, ні ружі.
Лиш свічі горять у церквах,
Аби тільки прапор хоружий
Тримав в своїх дужих руках.
Втомилась кувати зозуля.
Один поштовик на повіт.
Нехай та ворожая куля
Залишиться, як пустоцвіт.
Три літа, три миті на Січі
без відчаю, тількі в журбі,
життя проживати до стрічі
бодай на вечірній зорі.
Щоночі пригадує мати
Щодня, наяву, уві сні,
Як грубі долоні солдата
Охоплять коліна її.
світлина: Левченко Т.Г. "А мати жде."
а Мати жде
© Copyright: Цветков Александр, 2025
Свидетельство о публикации №125050206396
Свидетельство о публикации №125050206396
Рецензии