Моє село найкраще на землі,
воно дитинства й юності й довір'я
хоч рідко я буваю у селі,
поема ця про рідне Білозір'я.
Я Білозір'ям марю і живу,
із ним у серці я лягаю спати,
по течії життя з селом пливу
його я відчуваю запах м'яти.
Село моє - це еталон краси,
воно неначе гілка калинова,
немов букет піонів без роси,
чи для писклятка пісня колискова.
І хоч вже серця поштовхи слабі
моє село завжди зі мною поряд,
та завжди відчуваю на собі
села свого чарівний,ніжний погляд.
На серці від любові рідний шрам,
стою,мов кущ калини при дорозі
зізнаюсь по секрету,друзі вам,
що без села прожити вже не в змозі.
травень 2025
О.Чубенко-Карпусь.
В рш про р дне Б лоз р я
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2025
Свидетельство о публикации №125050203317
Свидетельство о публикации №125050203317
Рецензии