Летить між зоряних світів
Наша зоря, - світило Сонце.
В орбіті Сонця є Земля.
На ній і Я, дивлюсь в віконце.
А за віктом іде весна.
Сади цвітуть, трава буяє.
Та доля у Людей сумна.
Війна смертельний бал справляє.
Невже й у зоряних світів,
Далеко там, ось так буває?
Чи лишень в нас, ненависть, гнів,
Жорстокість людство убиває?
Я запитати хочу Вас,
Навіщо розум усім нам дано?
Якщо живем ось так, погано.
Так ще й даєм команду фас!
.....
Лелека діток в дім несе.
Не для війни, на радість людям.
Тож скільки ще вбивати будем?
Ломати, нищити усе!
Невже на мир не здатні ми?
Красу, поезію творити...
В любові і повазі жити.
Лю-ю-ю-ю-ди!
Станьте ж вкінець Людьми!
24.04.25
Смертельний бал
© Copyright: Сергей Краснопольський, 2025
Свидетельство о публикации №125050106824
Свидетельство о публикации №125050106824
Рецензии