Можливо, я горда,
А, може, характер складний,
Душевна погода
Мінлива у час нелегкий.
Ціную у людях
Душевність, відвертість і ум,
В буденних розпуттях
Не можу звільнитись від дум.
Знаходжу у віршах
Утіху і спокій душі,
В думках, як у нішах,
Беру від наснаги ключі.
Енергії зерня
Черпаю у небі яснім.
Мелодію серця
Дарую глаголом* своїм.
Натомість нічого
Собі у людей не прошу,
Із скарбу людського
Беру лиш душі чистоту.
Проймаюсь талантом,
Існую у вирі подій…
Ні другом, ні братом
Не стане мені лиходій!..
*Глагол – (ц.-с.) мова, слово.
Не прошу
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125043008575
Свидетельство о публикации №125043008575
Рецензии