Сумно
Квіти. Небо голубе.
Десь притих у листі вітер,
Пташка в травці щось клює.
У повітрі – томна ніжність,
Свіжі пахощі весни.
Випромінюють магічність
Пишні гілочки верби.
На листочках сяють роси
Після щедрого дощу.
Розплели берізки коси,
Тишу слухають хмільну.
Пахне кавою відчутно,
Аромат – від пирога…
Чом тоді мені так сумно,
На очах бринить сльоза?..
Свидетельство о публикации №125043005044
В чашке апреля утренний кофе.
Ветер в листве затих.
Я на веранде в старенькой кофте.
В воздухе новый стих…
Словно цыплятки, вербы комочки,
Юный нежный пушок.
А у берёзок – серёжки в мочках,
В капельках – лопушок.
Дождь напоил округу допьяна,
И подмигнул весне.
Где-то вдали звучит фортепьяно –
«Грёзы любви…» Массне?
Эта «Элегия»… Юные чувства…
Вот, отгремела гроза,
Наш с тобой кофе… Чуточку грустно,
Влажными стали глаза…
04.05.2025
Елена Куприянова 3 04.05.2025 12:23 Заявить о нарушении
Галина Чехута 04.05.2025 14:40 Заявить о нарушении
Елена Куприянова 3 04.05.2025 15:19 Заявить о нарушении