Був ранній вересень і мрії,
що не закінчиться тепло,
і Богородиці Марії
таке зворушливе Різдво.
І був собор, в соборі півчі
і до смаку причасний спів,
а поруч люди різні, інші,
подібні на споглядачів.
А в післяслові літургії
був давній парк і путь домів,
і неминучість алалії
лиш гранувала блискіт слів.
Одне за одним перегасли
в нічному парку ліхтарі,
і тільки зорецвіти - айстри -
полум;яніли у траві.
світлина: Іван Марчук. Човни квітом поросли
про зорецвiти
© Copyright: Цветков Александр, 2025
Свидетельство о публикации №125043004289
Свидетельство о публикации №125043004289
Рецензии