Які заграви кольорові.
Сідає сонце в самоті.
Ми з вами наче не знайомі...
Тим паче нам не по путі.
Ніч розстеляє теплі ковдри,
імла єднає береги,
і напливає сум, немовби,
безшумний човен по воді.
На небі місяць одноокий,
у хащі ухання сови,
і під ногами тінь розсохи:
наліво я, направо ви.
Втім суходіл, мов глечик, круглий,
і різні сходяться шляхи
там, де раїна біля Стугни,
де сплять в нічному пастухи.
про мiсяць одноокий
© Copyright: Цветков Александр, 2025
Свидетельство о публикации №125042904047
Свидетельство о публикации №125042904047
Рецензии
