Живу неначе в забутті
Все мені сниться рідна сторона.
Де все було і світле і щасливе
І я була така ще молода.
Тепер живу і згадую те все.
Де все було дорогим для мене,
Але в житті буває і сумне
І душа моя все лине до тебе.
Тепер я немов відірваний від дерева листочок
Така без тебе моя доленька сумна.
Хто верне мене тебе мій хороший,
Але так склалась доленька моя.
Та тільки вітер ніжно щось шепоче
Немов сказати хоче щось мені.
А серце мов каменем хтось точить.
І тебе бачу я тільки лише у сні.
27.04.2025
Живу неначе в забутти
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2025
Свидетельство о публикации №125042704151
Свидетельство о публикации №125042704151
Рецензии