786. Сцена 12 фрагмент 1. Видiння

Пьеса по мотивам рассказа и визуальной новеллы "Зайчик"

Сцена 12 (фрагмент 1). Видіння

Замок Деда Мороза. Антон с Олей, Дед Мороз и звери

І ось видіння захопило,
Так сповнене яскравих барв:
Забулись хуліганів вила,
Забувся булінгу кошмар
Ялинка дика вперлась в небо,
Нічого стало більш не треба –
Лиш щастя нескінченних днів
Реальність перебила снів

Звездное небо

Геть зник кудись весь дах палацу,
Над ним же міріади зір –
Повір же, хлопче в це, повір! –
Згори ж – із місяцем палали
Гірлянд, смаколиків – пітьма,
Це – Небуляндія сама!

Комната Антона. Антон, Оля с собакой на руках, счастливые мама и папа

Здійснились мрії всі із ранку:
Собачка Олю зустріча;
Батьки простилися з боргами;
Антон від радості кричав,
Що їдем на атракціони!
А по дорозі в свою школу
Поліна міцно обняла,
І за руку із ним пішла.

Дорога в школу. Антон идет за руку с Полиной

Її дідусь почав ходити,
І школи страх нарешті зник,
Як безліч хуліганських пик,
Як всі невиховані діти.
Блискучий сніг давав прозріння –
Яке ж щасливе те видіння!

квітень 2025

Русская версия:
http://stihi.ru/2025/08/06/5797