Співай душа! Ти вічна, як і Б-г,
що час вдихнув у простір. Ти - це диво,
що всесвітом сприймається наживо,
хоча і схожа в дечому на блог
чужого тіла. Ти пильнуєш світ,
якому так кортить злетіти в прірву.
Без тебе все нагадує тут вирву
серед давно покинутих боліт.
Ти - лік, що нас рятує без умов
і злих вимог пролити рідну кров
за цей, такий потрібний, порятунок.
І ти - це я. Мінлива в глибині
вікна, яке я бачу у вікні
життя, де смерть - це просто застосунок…
Душа
© Copyright: Александр Ноцкий, 2025
Свидетельство о публикации №125042703205
Свидетельство о публикации №125042703205
Рецензии