А війна все ближче підкрадалась..
Бачили її навіть у снах…
У очах військового являлась…
Та його відірваних ногах…
У розбомблених жилих будинках…
Та лікарнях, школах, діт садках…
З тцк в автобусних зупинках…
Та сиренах, що наводять жах…
Ну а після всі ми просто жили…
Ніби і ні було нічого…
Ми кохали, мріяли, творили…
Все, що і робили до того…
Тільки дужче, краще, голосніше…
Ми хапали боязно життя…
Ми такі ж, але тепер ми інші…
Бо немає більше вороття…
А війна все ближче підкрадалась….
І здавалось, що наступний - ти…
Та в життя ми дужче закохались…
Щоб надію примарну знайти…
***
© Copyright: Гончарова Наташа, 2025
Свидетельство о публикации №125042606704
Свидетельство о публикации №125042606704
Рецензии