Хвала й хула

Невже життя – абсурд?
Так думати не хочу!
Чому ж навколо так багато зла?
Де загадковий глузд,
Що нас веде на прощу,
Молитвою наповнює уста?

Ми дивимось на світ
По-різному, інакше!
І судження у кожного свої!
Зриваємось з орбіт,
Не можем стати м’якше
І безперервні ведемо бої.

У кожного свій міф,
І заповідь, і наклеп,
Хоча у всіх є серце і душа!
Хто в кривді бачить міць,
Хто миру й ласки прагне!
У вічній ворожді – хвала й хула!


Рецензии