Ти ще живий, чорнобильський мій брат.
Ти у життя поки що на дорозі.
Колись давно було все вже не так,
Коли весь світ підняли по тривозі.
Нас мало, але все ж це ми.
Хоча ряди нас сильно порідшали.
Ми світ спасали від чуми,
І нікому за це не дорікали.
Ми знову повертаємось сюди,
Як всі струмки, стікаються до річки.
Та більше не допустимо біди.
Хоча багато нас згорять, як свічки.
І мертвими нам жити сто разів.
Біль приховав від довгої розлуки.
Дай мені руку, за усіх братів.
Хто вже ніколи не потисне руки.
А треба жити, жити для дітей.
Хай буде радість з гіркотой полину.
Але чекаємо ми радісних вістей.
І батько щастя подарує сину.
Чорнобильський мiй брат
© Copyright: Валентин Брилев, 2025
Свидетельство о публикации №125042601888
Свидетельство о публикации №125042601888
Рецензии
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.