Роки життя схиляються за гай
хоч ще я сам у відчай не впадаю,
мені шепоче щось:"Про себе дбай",
бо невідомість старості чекає.
Без винятку усіх нас старість жде,
хоч голосом дзвінким колись співала,
не знаємо коли настигне й де,
які сюрпризи нам приготувала?
Батькам старим доводиться журитись,
в серцях людей похилих каламуть,
мені на їх,так боляче дивитись,
як діти їх у хоспіс віддають.
Є діти,котрі платять няням гроші,
коли настане немічне життя,
хоч є з них діти чуйні і хороші,
в яких живуть батьківські почуття.
Самотню старість нікуди подіти,
до всіх слова ці хочу донести,
хоч знаю-ще лишились щирі діти,
щоб нас,батьків,у старість відвести.
В моїй душі вирує правди гнів,
не квапляться стареньких доглядати,
кричу всім дітям:"Бережіть батьків,"
щоб потім не прийшлося жалкувати.
квітень 2025
О.Чубенко-Карпусь
З стар стю одн на самот
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2025
Свидетельство о публикации №125042507177
Свидетельство о публикации №125042507177
Рецензии