Відпустила мрії
Я відпустила у синяву мрії,
Збудуться, може, скоріш,
Маю на них відчайдушні надії,
Що не заляжуть, як фліш*.
Мрії мої, як повітряні кульки,
У голубіні летять.
Є в них натхнення, фантазія думки
І неземна благодать!
Мріям у небі і легко, й просторо,
Можна пливти в далечінь,
Без метушні, величаво, розлого
Тішитись кайфом творінь.
Можна в лазурі наснагу черпати,
Слухати ноти уяв…
Що ж, залишається тільки чекати
Втілення марень у яв!..
*Чути – те саме, що відчувати
*Фліш – товща осадових гірських порід (морських відкладів).
Вiдпустила мрii
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125042502923
Свидетельство о публикации №125042502923
Рецензии