Летить життя, немов стріла,
Жаль, жити вічно нам не дано!
І величання, і хула –
Усе у Лету кане справно.
Чекає небо нас завжди,
Його блакить, як вічний поклик.
Там душі линуть, як хмарки,
На тільки їм доступний вогник.
А там когось зустріне рай,
А, може, пекло стане дахом…
Ніхто не скаже: “Вибирай
Між благодаттю й гострим жалом!”
Летить життя на неба зов
В примарний райський світ нірвани…
А там - чи кара, чи любов?
Усе покрито тьмою тайни…
Немов стрiла
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125042502890
Свидетельство о публикации №125042502890
Рецензии