Шляхетний грабiжник

Коли до твоєї хати потрапити прагне злодій,
На двері свої не поспішай встановити засувку,
Для злодія ключ до свого засувку підібрати,
Рівно як воду з розбитого глечика розплющити.

І в тому краю, де злодії у повазі
Де чесний і шляхетний люд не у лічінні
Від злодіїв завжди, як хочеш, двері зачиняй
Вони з твоїх багатств влаштують собі рай небес.

А в наші дні будь - який скарб лиш різниться,
І з ідеями не поспішай розлучатися,
Ідейний злодій спритніший від сталого злодія,
І плід твоїх праць він приведе, як мула з двору.

Саме злодію не в рахунок, що ти ночей не спав,
І якби ідею втілити, і їсти і пити не став,
Що від багатьох благ на якийсь час відмовився,
А навіщо ж ти зрештою обкраденим залишився.

Адже він нахабно взяв, що не належить злодію,
Інші заслуги приписав собі до свого розуму,
На мить злодій став трохи вище над натовпом,
І спритністю своєю, пишаючись, сміється над тобою.

І як же нам захистити себе від таких злодіїв,
Аби щохвилі всяк із нас до боротьби з ними готов був.
Адже на нині владою над нами вони наділені,
І злі язики їхні на тих, хто не просторіка звернений.