783. Сцена 10 фрагмент 2. Визволення

Пьеса по мотивам рассказа и визуальной новеллы "Зайчик"

Сцена 10 (фрагмент 1). Визволення

Антон и Полина идут домой из школы

І знову йшли разом по стежці,
Антон додому проводжав,
І навіть хулігани врешті
Були не в змозі свій кинджал
Встромити у його стосунки.
Змужнів Антон, і подарунком
Неначе стала і вона,
Немов невидима стіна.

Але щораз – зникали діти,
А зиску ж від ментів – замало.
Ночами ж – звірі прибували,
І нікуди було подітись.
З Антоном разом танцювали
І свіжим м'ясом пригощали.

Антон один в своей комнате. Оля в ужасе наблюдает за ним

Тоді його боятись стала
І рідна посестра. У снах
Жахіттів бачила чимало,
Та огортав первинний страх,
А рідний батько їй не вірив,
Що власний брат, що ставши звіром,
Невинні душі шматував
І нових "друзів" частував.

То все – казки, – казала мама, –
Лише в дитячій голові.
Не стане із Антона звір.
Антон тим часом же помалу
У себе всотував хижацтво
І на сестру зубами клацнув.

квітень 2025

Русская версия:
http://stihi.ru/2025/08/06/2775