The Parabolist

Рука ві сні перегортає
минулих весен сторінки
і упинається у травень,
коли цвітуть Осокорки,
і черемшина - черемшина!,
і в;ються марення і хміль,
і ще не знає Магдалина,
яким важким буває біль,
і чорні туми на блакиті
лише провісники дощу,
і ще літа не знають миті,
і ночі плинуть досхочу.
І в сон вривається ракета,
і вигрім вибуху - не грім,
і скалки в жир бронежилета
врізаються, як яблунь дим
пронзив мене в той перший травень,
коли вуста знайшли вуста...
Не має шибка сталих ставень,
і тінь зникає у хреста...
світлина: Bo Bartlett. The Parabolist.


Рецензии