Мене сьогодні дощик цілував!
Які ж приємні прохолодні губи!
Він так мене чутливо милував,
Що я забула всі життєві згуби.
"Кохаю, – чулось в шумі дощовім, –
Мені було безрадісно без тебе”, –
А я стояла в сполоху німім
І слухала його, немовби вперше.
А дощик ще міцніше пригортав,
Шептав: “Зізнайся, ти мене кохаєш?”
Так пристрасно слова ці промовляв!
Ну як тут від блаженства не засяєш!
Ще довго про кохання говорив,
Тонула я у хвилях насолоди…
Ой, дощику, ну що ж ти натворив?
Я й досі чую слів твоїх акорди!..
Сьогоднi пiд дощем
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125042304926
Свидетельство о публикации №125042304926
Рецензии