пам ят Томаса

...за гнів і біль, за ці незграбні рими,
за те, що досі ми живі, живі, живі —
за цей наш гріх, ніколи не простимий,
заради пам'яті, прошу, прости мені.
Твої обійми ширші за хреста розп'яття.
Безсила плоть від вістря палаша,
і повертається в Ше;рвени, в квіт латаття,
справде;шня, світла, ангельська душа...


Рецензии