Родной язык не тот, что насаждают,
А тот, к которому лежит душа,
Чья мелодичность то безумно восхищает,
То режет болью поострей ножа.
Признание любви на нём честнее,
Свобода мыслить ощущается полней,
И сердцу от него всего теплее –
Всё больше круг знакомых и друзей.
На рідну мову відгукнеться розум,
Натхнення крилами підніме до небес,
Душі криницю переповнять сльози,
Від задоволення нікуди не втечеш.
Торкається волосся подих вітру,
Кружляють сакури в повітрі пелюстки…
Слова на рідній мові – то є срібло,
Та дерева життя нові гілки.
Родной язык не тот, что насаждают
© Copyright: Наталия Рудченко, 2025
Свидетельство о публикации №125042206877
Свидетельство о публикации №125042206877
Рецензии