Чи любите ви це так, як люблю це я

Продовжую дивитись твори щодо правильного використання української мови на порталі (АП Т. Лавинюкової - Парость
виноградної лози). 

Цього разу твір «Число 30. Членкиня?! Так. Треба звикнути – фемінітиви змінюють мову і нас». Там йдеться про різні мовні
нововведення.

В коментарях зауважено стосовно слова «етер». Виявилось, що «Буквосполучення th у словах грецького походження можна
передавати літерами т і ф: етер і ефір».

А я й думаю, що це по радіо все «етер, етер». Думала, може етер відрізняється чимось технічно від звичного «ефіру».
Нарешті «таємницю етера» розкрито.

Хоча «ефір» звучить більш благозвучно. Може тому, що схоже на зефір. Люблю зефір, білий, рожевий, в шоколаді.

А «чи любите ви зефір так, як люблю його я. Тобто усіма силами душі вашої, з усім ентузіазмом, з усією несамовитістю.

Або, краще сказати, чи ви можете не любити зефіру більше всього на світі, крім блага і істини? Чи не є він виключно
самовладний володар наших почуттів?

Що ж таке, питаю вас, цей зефір? О, коли ви їсте зефір, ви миттєво відділяєтеся від землі, звільняєтеся від життєвих
відносин!

Ваше холодне я зникає в полум'яному ефірі любові. Але чи можливо описати всі чарівності ефіру, тобто зефіру,
всю його магічну силу над душею людською?

О, їжте, їжте зефір".

А що любите ви? Вареники, сало, детективи, свою дружину? До речі, про любов до дружини.

Сьогодні йду по базарчику. Там продавчиня (ось вам і фемінітивчик, з якого все почалося). Вона вже кілька років продає
засоби проти різних шкідників.

При цьому вона постійно гучно співучо промовляє:

«Від мишей, крис, кротів, тарганів. Від мишей, крис, кротів, тарганів».

Якийсь чолов’яга проходить повз, каже:

«А від дружини щось є?».

То що любите ви, якщо не секрет.