Мені багато літ,
Мені багато зим,
Давно вже сивиною скроні вкриті.
Думок тривожних слід
Вже не сховає грим,
Та я живу у стрімголовім ритмі.
Весь час кудись спішу,
Читаю і пишу,
І вдома не сиджу, щодня у вирі.
То спогад воскрешу,
То тугу причешу,
Сховаю від людей образи прикрі.
Дивлюсь на небеса,
Радію, що весна
Дає мені наснагу і натхнення,
Окрилює краса,
Чарує вись ясна,
Хоча до сліз болюче сьогодення.
.
В годину грозову
Несу в душі жагу,
Силкуюсь подолати ноти блюзу.
Щаслива, що живу,
Що маю ще снагу
Стрічати день, чекати в гості Музу…
Щаслива, що живу
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125041808235
Свидетельство о публикации №125041808235
Рецензии