Заземляюсь
В літаках я літала не часто,
Все частіше у мріях своїх,
Їх у мене настільки багато,
Що не зможу злічити усі!
Я частенько тепер заземляюсь,
Не злітаю, все більше ходжу,
Наодинці з душею лишаюсь
І у роздумах довго сиджу.
Довіряюсь лиш істині, правді,
Для любові – відкрита завжди!
Не шукаю втішань у тираді
І байдуже дивлюсь на скарби…
Заземляюсь, милуюсь, вбираю
Неймовірні красоти землі!
Кожну мить, наче щастя, сприймаю,
Хоч відбилось життя на чолі.
У блакить задивляюсь безкраю
І азартом сканую ефір…
Лиш у віршах усе ще літаю,
В них вплітаю мелодію лір.
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125041806323
Свидетельство о публикации №125041806323
Рецензии