Я втомилась від думок,
Від проблем і безнадії.
Розмотати цей клубок
Неспроможні навіть мрії.
Відчуваю, треба час,
Мить хоча б для відпочинку,
Щоб не чути втоми глас,
Справ настирливу волинку.
Нерви майже на межі.
Туга, наче божевілля,
Треба пауза мені
Для натхнення і дозвілля…
Бачу в снах звірячий шал,
Гроз воєнних гуркотіння…
Просить спокою душа,
Віри, втіхи й розуміння…
Треба пауза
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125041806258
Свидетельство о публикации №125041806258
Рецензии