знайомство

Й гадки не мав, що скінчиться отак
наше знайомство. Сьогодні, у квітні
декілька рим, купка слів на п'ятак,
тож небагато, та різноманітні -
важко складати такі у рядки.
Хисту немає, наснаги бракує.
Квітень, я з вашої пив би руки
воду не писаних віршів, яку я
завжди шукаю, ніяк не знайду.
Що тут поробиш, зосталося мало
різних можливостей. Дує в дуду
вітер, і схоже, що квіти прим'яло
тихим дощем. Римувати мені
легко, та нащо? У зошиті плями,
квітень повільно нарощує дні,
можна зайнятися знову ділами,
знов нудьгувати, шукати слова.
Різноманітні, щоб вам до вподоби...
Вечір у наше подвір'я вплива
тишею, присмаком теплої сдоби.
Краплі на пуп'янках, жовта смола
точиться з рани на стовбурі вишні.
Квітень. Слова, що не мають житла,
можуть сплестися в рядки дивовижні
тільки для вас. Що дається взнаки,
всупереч, нам не потрібно сьогодні.
Небо яке... І на небі зірки,
вірші увечері - милість господня.
Квітень, і знову не спиться, та я
бавлюся віршами, граю словами,
начебто тихо римую життя,
начебто знову знайомлюся з вами.