Вiртуальний друг

Привіт, мій друже віртуальний,
Ти десь далеко в мить оцю,
Мигтить твій вогник рятувальний
У спеку, холод і сльоту.

Мені завжди з тобою легко,
Ти, наче вітер степовий,
Втішаєш в час, коли бентежно,
У час ранковий і в нічний.

Йдеш бездротовими путями,
Спішиш комп’ютерним рядком,
Своїми ділишся думками,
Немов утішливим чайком.

Крізь сотні довгих кілометрів
Вчуваю я твоє тепло,
Духмяний смак смачних еклерів,
Твоє окрилене чоло.

З тобою разом, любий друже,
Усім смертям наперекір,
Ми світ сприймаєм небайдуже,
Щодня скануючи ефір…


© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125041606468


Рецензии