Затишна ніч заходить в дім,
Проймає душу тихим смутком,
Щаслива поступом своїм,
Немов довершеним здобутком.
Ковчег небесний, весь в зірках,
Здається гаванню печалі,
Там, на небесних берегах,
Напевно, є свої сералі*...
Яка сьогодні тиха ніч!
Чи буде тихо і надалі?
Чи знов печалями сторіч
Впаде на ниви постраждалі?
Сплітає мла з ілюзій снасть
І приглушає ноти смутку.
Можливо, втіхи ніч додасть
Наповнить радощами думку?..
*Сераль – у країнах Сходу – палац і його внутрішні покої.
Тиха нiч
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125041606468
Свидетельство о публикации №125041606468
Рецензии