про Гентський вiвтар
б’є кулеметний дріб.
Серце — гарячий ме;чет,
тугу пече, не хліб.
Попіл в судинах, попіл
ча;лий, а в небі синь
ще залишає отвір,
душе, тобі. Полинь!
Tіло залиш негоже,
нумо, мерщій в пробій.
Боже, ти чуєш, Боже,
голос безсилий мій?
Ти пам’ятаєш, Боже,
Гента вівтар і хрест
і, як надія, вбо;жий,
невідворотний жест,
і ті слова, останні,
пошепки, на краю.
Втім не тобі, коханій,
душу я віддаю.
(Світлина: Гентський Вівтар. У написі на вівтарі йдеться про те, що він був розпочатий Губертом ван Ейком, «найбільшим з усіх», і закінчений його братом Яном, «другим в мистецтві». Освячено вівтар 6 травня 1432 року. Фрагмент. Ангел, що грає музику...)
Свидетельство о публикации №125041603798